Це потрібно не мертвим – це потрібно живим!

Сумні спогади про голодні лихоліття тих років щемливо торкаються сердець кожного з нас. Сьогодні наш обов’язок – зробити все, аби зболена пам’ять про заморених голодом, розстріляних, закатованих була живою для нинішніх та прийдешніх поколінь, аби ніколи не допустити подібного на українській землі. Адже, Голодомор назавжди змінив хід історії українського народу. Він став одним із найважчих випробувань, що випали на нашу долю.

У четверту суботу листопада, Україна відзначає День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, День глибокої скорботи і туги за мільйонами обірваних життів наших співвітчизників.

Не оминули тяжкі 1932-1933 роки і Зіньківського краю. З тугою, страшним болем і сльозами на очах згадують літні люди Зінькова про ті часи, які нещадно відібрали у них найрідніших, найдорожчих людей.

Розбудовуючи власну державу, ми маємо пам’ятати про кожну історичну віху – сумну і радісну, вчитися на помилках, робити все можливе, аби подібне не повторилося.

У ці скорботні дні схилімо голови перед світлою пам’яттю тих, хто потрапив у грізні жорна тоталітарного режиму, кого забрала голодна смерть. Хай же згадка про всіх невинно загиблих згуртує нас, додасть сил та волі, мудрості й наснаги для зміцнення та подальшої розбудови квітучої держави, розвитку демократії, вільного життя кожної людини.

 

Голова районної ради

Сергій Нерозя