Сергій Нерозя: «Сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто, нехтуючи смертю, зупинив фашистську навалу ціною власного життя. Ми складаємо глибоку шану всім, хто виборював перемогу в жорстоких боях і самовіддано трудився в тилу ворога…»

9 травня – день, коли ми вкотре подумки повертаємося до незабутнього травня 1945 року, щоб згадати тих, хто виборов нашу свободу у страшному поєдинку з фашистськими загарбниками.

Сьогодні відбувся урочистий мітинг, присвячений 74 річниці Дня Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні. У заході взяли участь керівництво району та міста, працівники установ, організацій, жителі району, гості.

Відкрив і вів мітинг міський голова Сергій Максименко: «Для усіх поколінь цей день є особливим: у ньому і радість перемоги, і гіркота втрат. Мільйони наших співвітчизників залишилися на полях жорстоких битв за найсвятіше – свободу нашої Вітчизни.»

Голова районної ради Сергій Нерозя зазначив: «Історія війни – історія, написана кров’ю хоробрих. Мільйони кращих синів і дочок України полягли на полях бою, загинули від тяжких ран у повоєнні роки. Осколки тієї епохи все ще летять і ранять нас, а сама війна назавжди залишилася незаживаючою раною у наших серцях.

На сьогодні, у Зіньківському краї залишилося лише 12 ветеранів війни, яким особисто ми можемо сказати «Спасибі!» за ту травневу ніч, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов довгожданий і вистражданий мир, оплачений найвищою ціною – ціною крові і сліз. Завжди будемо пам’ятати про 876 зіньківчан, які загинули боронивши рідний край, та 2 вдови померлих ветеранів, які нині серед нас, які побачили вогонь Другої Світової війни на власні очі, які стали свідками Великої перемоги.» та закликав присутніх вшанувати світлу пам’ять воїнів-визволителів, наших земляків, загиблих у Другій Світовій війні хвилиною мовчання.

З вітальними словами до всіх присутніх звернулися також в.о. голови, керуючий справами апарату райдержадміністрації Анатолій Водолага, голова ради районної організації ветеранів Володимир Прислонський: «Як би кому не хотілося стерти з людської пам’яті Велику Перемогу нашого народу над німецько-фашистськими загарбниками, вона живе. І ми в черговий раз у цей весняний день віддаємо данину пам’яті поколінню переможців від покоління їхніх дітей і правнуків.

Зустрічаючись з ветеранами, ми все більше і більше пересвідчуємося, що це люди високопатріотичні, віддані своєму народові і уже жаліють, що маючи значний тягар прожитих років, букет хвороб і рани, вони не мають можливості черговий раз виступити на захист своєї країни від ворога. Тож берімо з них приклад служіння своєму народові, вчімося у них добрим справам і тоді ми переможемо будь-якого ворога і в першу чергу на Сході нашої країни, і в Криму.» Володимир Петрович звернувся до присутніх власним віршем «Живе в селі…», який присвячений учаснику бойових дій у Великій війні Василю Максимовичу Федоренку, котрий був присутній на святі.

Від молоді міста слово мали члени загону «Пам’ять» Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №2 Лідія Бедюх та Антон Даценко.

Почесною гостею нашого міста сьогодні вдруге була Марія Олександрівна Акцизна, з Білорусії, правнучка лейтенанта Акцизного Михайла Михайловича, який загинув 4 вересня 1944 року, звільняючи Зіньків від загарбників. Вона звернулася до всіх присутніх вітальними словами, з болем у душі і гордістю в серці згадала свого прадідуся, подякувала за надану можливість знаходитися на тій землі, що він боронив.

Митрофорний протоієрей, благочинний 10 округу Іван Костянтинович Бабич, провів поминальну панахиду по загиблих в роки війни.

Опісля, керівництво району та міста, всі присутні поклали квіти та гірлянди до Меморіалу Вічної Слави.