Низький уклін Вам, дорога Тетяно Дмитрівно!

Усе на світі створюється працею: доглядається земля-матінка, вирощується хліб, виховуються діти… Тільки праця здатна творити дива і робити людину щасливою. У народі говорять: «Людина славна своїми справами».

Народилася Тетяна Дмитрівна Курмаз на Зіньківщині, у мальовничому селі Велика Павлівка, у багатодітній родині. Батько був трактористом, а мати – різноробочою. Жили бідно, тож змалечку всіх дітей привчали до роботи.

Свою трудову діяльність Тетяна Дмитрівна розпочала в 14 років у колгоспі імені Чапаєва. Закінчила 8-річку в рідному селі, 6-місячні курси у Зіньківському ремісничому училищі. Спочатку працювала ланковою по вирощуванню кукурудзи та картоплі, потім по спеціальності – трактористкою. У 1970 – 1973 рр. без відриву від виробництва навчалася в Хорольському технікумі механізації, де здобула спеціальність техніка-механіка. На тракторі дівчина орала, культивувала, сіяла, косила. Не було в колгоспі такої роботи механізатора, щоб не могла її виконати.

Скромна, відкрита, щира, добра, чуйна, але скільки сил, мужності, терпіння, енергії ховається за плечима цієї жінки. Успіхи в роботі Тетяни Курмаз помічали не тільки у колгоспі, а й у районному комітеті комсомолу. У 1975 році її було нагороджено Орденом Трудової Слави ІІІ ступеня, 1976 – Орденом Трудової Слави ІІ ступеня, 1988 – Орденом Трудової Слави І ступеня. Так Тетяна Дмитрівна першою на Зіньківщині стала повним кавалером Ордена Трудової Слави, що прирівнюється до Героя Соціалістичної Праці. Окрім цього є чимало й інших нагород: грамот, дипломів, подяк, пам’ятних подарунків.

На заслужений відпочинок жінка вийшла у 50 років, чесно відпрацювавши до останнього дня.

У рідній Великій Павлівці, де пройшло босоноге дитинство і юність, Тетяна Курмаз зустріла своє кохання. Саме тут разом з чоловіком Іваном Олександровичем збудували сімейне гніздечко, виховали і виростили двох доньок і двох синів. На жаль, жінка-легенда та мати-героїня, яка пройшла важкий, тернистий шлях, зосталася одна, адже спорожніло її родинне гніздечко: у 2012 році чоловік Тетяни Дмитрівни відійшов за межу вічності, діти роз’їхалися і зараз проживають у різних куточках України.

Зараз найбільшою розрадою для Тетяни Дмитрівни є ансамбль «Надвечір’я», в якому жінка співає вже 9 років разом зі своїми односельчанками: Ларисою Передерій, Галиною Гудько, Мотроною Костюк, Сонею Фесенко, Катериною Назаренко та організатором – Галиною Ярехою.

Саме літньої, щедро-врожайної, духмяно-п’янкої пори, 17 липня, святкує свій 70-річний ювілей ця завзята, активна, працьовита, легендарна жінка Зіньківщини, повний кавалер Ордена Трудової Слави – Тетяна Дмитрівна Курмаз.

Шановна Тетяно Дмитрівно, Зіньківщина пишається Вами і Вашими успіхами. Дякуємо за подвижницьку, плідну працю на благо нашої України. Ви робили все за покликанням душі, закладали і розвивали славні героїчні традиції нашого народу, вели активну роботу по вихованню молоді, формуванню в неї шанобливого ставлення до праці.

Дорога Тетяно Дмитрівно, від щирого серця вітаємо Вас з Днем народження. Бажаємо Вам міцного здоров’я, щедрих, довгих років життя, Божого благословення,  оптимізму та бадьорості духу. Нехай Господь дарує можливість зустріти ще не одну квітучу весну та не один ювілей в колі найближчих та найрідніших з усмішкою, наснагою та оптимізмом.

 

З повагою – Зіньківська районна рада,

депутатський корпус Зіньківської районної ради