День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни

22 червня – трагічна дата в історії Другої Світової війни і одна з найболючіших для України. Адже саме цього дня в 1941 році розпочався найкривавіший період найбільшого лиха ХХ століття, упродовж якого, заради мирного майбутнього людства, свої життя віддали мільйони українців.

Зі сторінок історії:

«22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941 – 1945 років, як складова, але основна частина Другої Світової війни.

Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.

Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла, як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців.

Варто зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки Другої Світової війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення – близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України – Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Неменш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.»

Сьогодні, біля Меморіалу Вічної Слави, відбулося вшанування всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у кривавій війні, та покладання квітів. Участь у заході взяли голова райдержадміністрації Геннадій Хорошун, заступник голови районної ради Сергій Загорулько, міський голова Сергій Максименко, голови рад районної та міської організацій ветеранів Володимир Прислонський та Сергій Мурадян, громадськість.

Скільки б не минало років, час не в силах зцілити ці рани, примусити нас забути про те, скільки болю та випробувань випало на долю українського народу.

Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам’ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.

Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава героям сьогодення!